Забута мелодія кохання
"Забута мелодія кохання" - це глибока та емоційна історія про кохання, яке поступово згасало через непорозуміння та мовчання. Вона розповідає про біль розлуки, пошук шляхів до примирення та важливість справжніх почуттів у стосунках.
Як же важко коли час зупиняється,
Бо кохані люди від нас віддаляються.
Як визнати, що з кожною хвилиною
Я все більше стаю для тебе чужою людиною?
Поступово, не одразу, ми помічаємо,
Як один від одного думки ховаємо.
Як колись теплі слова стають холоднішими,
А почуття все більше видаються чужішими.
Невідомо, коли прийшла тінь у стосунки,
І зруйнувала наші взаємні думки.
Замість тепла залишила холодні стіни,
А щастя змінилось на темні хвилини.
Згасло світло в очах без вагання,
Лишились у спогадах теплі зізнання.
Любов обернулась на шепіт слів,
Що зник у безодні забутих снів.
Згадую, як ми вперше зустрілись,
Наші серця в ту мить заіскрились.
Дотик твій ніжний торкнувся душі,
Зачарувавши мене у мрійній красі.
Кожний погляд був наче новий світ,
В якому кохання лишало свій слід.
Немов би все навколо розквітало,
Коли твоє серце з моїм розмовляло.
І ось тепер між нами порожнеча,
Наше довге мовчання звучить як втеча.
Те тепло, що колись гріло, зникло,
Невже ми один до одного просто звикли?
Чому серця не б’ються більше в унісон?
Наша пристрасть зникла, мов забутий сон .
Мовчання між нами стало гірким, як зрада,
Та не дає надії вже жодна порада.
Чи знайдемо шлях через цю порожнечу?
Чи будемо заручниками вічної втечі?
Чому так сталося? Чому ми зупинилися?
Адже не просто так ми в житті цьому зустрілися.
Забули, що ми не лише «ти» і «я»,
Нас об'єднує більше — ми одна сім’я.
Ми — єдина душа, що прагне підтримки,
Та для цього треба бажання і витримки.
Ми перестали чути один одного в тиші,
І наші серця тепер, як у порожній ніші.
Перестали розуміти, що болить і мучить,
Наші почуття тепер нічого не лучить.
Може, не вистачило часу та бажання
Бути справжніми, а не ідеальними.
Може, ми забули про наші почуття?
І зникли всі важливі відчуття…
Треба не просто любити, а шанувати,
Не тільки приймати, а й віддавати.
Бо відносини — це не просто слова,
А вчинки, що приводять до тепла.
Вони потребують поваги і розуміння,
Щирості, підтримки та терпіння.
Не думайте, що все вирішить час,
Бо без зусиль рішення не прийде в раз.
Відкритість — це не слабкість, а сила.
Вона дає впевненість та крила.
Якщо ви хочете, щоб ваша любов не згасла,
Бережіть її в серці, як палаючу зірку ясну!