Сльози матері за полеглим
"Сльози матері за полеглим" – це пісня про невимовний біль втрати, про любов матері, яка крізь час і відстань продовжує берегти образ сина у своєму серці. Це водночас гімн героїзму і пам’яті, нагадування про тих, хто поклав життя за свободу і мир.
Ти не повернешся, сину, я знаю,
Твій образ в моїй душі розквітає.
Моя молитва в серці не згасає,
Серце твоє я в душі зберігаю.
Рука моя тримає твою тінь,
Твій образ- світло, що сяє у пітьмі.
Моя душа шукає тебе уві сні,
Де бачу в очах твоїх гірку сінь.
Лишаю вікно відчиненим,
Чекаю, що душа твоя прийде…
І в серці моєму світло знайде,
Бо життя без тебе здається розчиненим.
Я мрію почути голос твій рідний,
Відчути твій дотик ніжний і щирий,
І погляд, що сумний та зрілий.
Повернись до мене, сину мій, бідний.
Я, мов стара сосна, що вітром похилена,
У кожній миті - ти переді мною.
Твій образ живе, як мрія над водою,
Та наша доля вже назавжди розділена.
Але серце моє кричить до тебе щодня,
Ти завжди зі мною — в кожному подиху.
Буду з тобою до останнього видиху…
Як прагну тебе побачити, хоч і з тіні, здаля.
Ти воював за правду і за нас,
За вільну землю, за життя без зла,
Щоб жити в світі, де цвіте весна,
Щоб світ не втратив світло і не згас.
Ніколи не забудем подвиг твій,
В твоїй відвазі — наша сила й мир.
Ти став для нас, як вічний сильний вир,
Ти наш герой, безсмертний і живий!