Порожнеча в серці екрану
"Порожнеча в серці екрану" — це пісня, яка глибоко досліджує тему ізоляції та внутрішньої порожнечі, викликаної залежністю від цифрового світу.
Ми в мережі між думками й словами,
В екранному світлі ховаємось часами.
Наше "все добре" — брехня між рядків,
А біль чутно навіть крізь тишу гудків.
Хто ми тепер? Лише тіні в мережі…
Від зв’язку та ілюзій дуже залежні.
Ми забули як жити в цьому моменті,
Зосереджені зовсім не на тому акценті.
Ми блукаємо у світі без почуттів,
Забувши смак справжніх відчуттів.
Шукаємо світло з ніжним теплом,
Залишаючись за темним вікном.
Заховані за лайками, тонемо в словах,
Втрачаючи себе у порожніх думках.
Час летить, реальність змінилась,
Пустота в наших душах відбилась.
Хто ж ми тепер? Лише коди в системі,
Загублені сліди в безкінечній схемі.
Серця з алгоритмами б’ються в такт,
Не чуючи правди болючий факт.
Ми хочемо знайти шлях серед шуму,
Вийти з цього хаотичного струму.
Де слова і вчинки ще мають значення,
А в думках живе справжнє бачення.
Щаслива реальність поруч з нами,
Її не зрівняти з порожніми словами.
Вона у дотиках, у поглядах, у діях,
У кожній миті, у важливих подіях!
Техно-світ не зможе нас зовсім змінити…
Ми в серці ще носимо живі почуття…
Будемо жити, любити, творити,
І шукати шлях до самопізнання!