Крик серед тиші
"Крик серед тиші" — це пронизлива пісня, що розповідає історію нерозділеного кохання, яке перетворилося на вічний біль. У кожному рядку — відчай, прагнення тепла і спроба знайти відповіді в мовчанні. Це пісня про спалені мости, забуті мрії і боротьбу серця, яке відмовляється здаватися.
Також англійською 🇬🇧 👉 https://slova.blog/my-scream-is-like-thunder/
Мій крик, як грім, розриває цю ніч,
Без тебе зникаю, наче дим без свіч.
Розбите життя ставить болюче акцент,
Бо в твоїй душі я вже забутий момент.
Блукаю, мов тінь у мовчанні пустот,
Шукаю тебе серед недосяжних висот.
Але холод твій гострий, як лезо ножа,
Розбиває дощенту, що любила душа.
Розбиті мости, нема вже тепла,
Все те, що було, згоріло дотла.
Кохання, як попіл, розвіює час,
Але серце б’ється, шукаючи нас.
Догорає надія, мов листя в вогні,
Ти приходиш до мене лиш уві сні.
В мареннях знаходжу ніжність твою,
І з розбитим серцем щоразу встаю.
Я шукаю тепло у минулих словах,
Бо без них я тепер відчуваю страх.
Кричу до тиші, може ще почуєш,
У спогадах світлих ти досі існуєш.
Цей біль, як вогонь, що горить у душі,
Не згасне ніколи, не торкнеться межі.
Моє серце ще мріє торкнутись тепла,
Та ти палиш мости наших надій дотла.
Мій біль перетворює тишу на крик,
Виносить назовні розірваний ритм.
Любов незгасимо веде крізь печаль,
Несе у життя нескінченно мораль.