Хто такі Українці?

Хто ми є, і чим серце палає?
Що тримає нас вночі, коли світ ще дрімає?
Ми — народ, що зростає з коріння землі,
Наші мрії живуть у прозорій імлі.

Здавалося б, питання просте,
Та відповідь — глибша, ніж море густе.
Українці — це воля, це дух боротьби,
Що не зрадить себе і пройде крізь фронти.

У серці нашім — вогонь незгасимий,
Ми народ крізь вічність незборимий.
Ми — не лише мова, не лише земля,
Ми вільні у виборі, без вороття.

Нас били, в нас крали, свободу ламали,
Більшовицькі кайдани на нас накладали.
Сімдесят довгих років в імперських оковах,
Та надія жила у серцях і основах.

У девʼяноста першому ми здобули свободу,
Та не зникла загроза для нашого роду.
І хоч прапор злетів над країною сміло,
Ворог продовжував маніпулювати вміло!

Ми билися з пітьмою, зрадою та злом,
Боролись за правду та волю з добром.
Кожна революція — це крок до вершини,
Боротьба за світле майбутнє Вкраїни.

Революція Гідності — жертви невинні,
Що вписалися кров’ю у сторінки нетлінні.
Тепер у війні проти чорної хмари
Ми кличем свободу крізь бурі й удари.

Грушевський сказав би: "Пишаюсь тобою,
Моя Україно, ти стала новою!
І хоч ти побита, скривавлена болем,
Ти гордо стоїш над пережитим горем»

Ми вже перемогли, бо змінили себе,
Зламали кайдани й почали нове.
На уламках імперії будуєм державу,
У свободі і світлі росте наша слава.

Ми пишем історію кров’ю й сльозами,
Але віра у світло завжди поруч з нами.
І навіть крізь втрати, крізь біль і журбу,
Ми йдемо вперед, бо віримо в мету!

Ми будуємо завтра — у надії й любові,
Де гідність і воля живуть в кожнім слові.
Де кожне життя — то вартість безцінна.
Де боротьба за свободу стає незупинна.

Де права людини — фундамент держави,
Де свобода і гідність є сутністю справи.
Освіта — це ключ до країни нової,
До Європи безпечної й правди живої.

Ми боремось зараз не тільки за себе,
Ми — стіна для світу, що тягнеться в небо.
За мир і свободу стоїмо до кінця,
Вогонь наш незгасний палає в серцях.

Українцем є кожен, хто любить свободу,
Хто зберігає традиції рідного роду.
Хто волі жадає і прагне добра.
Хто несе світу мир замість зла.

Ми відкриті до всіх, хто готовий творити,
Хто здатний на щирість і вміє любити.
Хто бачить в країні величну основу,
Хто шанує історію та рідну мову.

Михайле Грушевський, ти б з нами стояв,
І прапор єднання в руках підіймав.
Крізь терни й тривоги пройшли би ми з вірою,
Та світ оновився би правдою щирою.