Троянди
Троянди впали на підлогу, В душі погас останній спалах мрій. Спогад веде на ту дорогу, Що залишається у пам’яті німій. Троянди знають правду без прикрас… Хоч попіл давніх мрій вже не зібрати, Надія кличе йти вперед щораз, Щоб право жити знову відстояти! Троянди тихо плачуть в самоті, Немов застиг