Дитинство 90-х
"Дитинство дев'яностих" — це зворушлива пісня, яка переносить нас у світ безтурботного дитинства 90-х. Вона наповнена теплими спогадами про ігри у дворі, перші поцілунки, мелодії з касетних магнітофонів та дитячу дружбу. Ця пісня — подяка минулому, яке залишило в серцях незабутній слід.
Світ вже змінився, та в душі навік зберігається,
Дитинство дев’яностих, що теплом в душі озивається.
Там, де про гаджети ми навіть не гадали,
Друзів щирих, справжніх завжди поряд мали.
Перед нами відкривались незвідані дороги,
Де ми бігали, сміялись та не знали тривоги.
Ми досліджували простір, не залипаючи в екрани,
Наші мрії підіймались, як безкраї океани.
Не було в нас соцмереж та віртуальних світів,
Нам вистачало справжніх живих почуттів.
Ми жили щиро, кожен момент був важливим,
І світ здавався добрим та щасливим.
На двір виходили щодня і в дощ, і в спеку,
Наш сміх розносився у двори і дуже далеко.
Грали у хованки невтомно на вулиці до ночі,
Щасливі миті життя ми ловили охоче.
Ми не знали, що таке "стрес" і "депресія",
Наш світ був простий, без тіні агресії.
Жили тут і зараз, без планів складних,
Шукаючи щастя у радощах простих.
Танці перед триляжем, під звуки касет,
Кожен рух наш яскравий, як зірковий сюжет.
Мелодія натхнення нам дарувала,
Кімната була сценою, що талант розкривала.
Уявні глядачі дарували овації,
Ми в ритмі кружляли, немов у сенсації.
Забували про все, лиш музика звучала,
І магією своєю до глибини вражала.
Музику на касети ми самі записували,
Емоції й почуття піснями описували.
Телевізор "Рекорд", ми ловили зображення,
Погано видно, та незабутні були враження.
Грали у тетріс годинами без втоми,
Забуваючи про уроки і про справи вдома.
В пікселях ми цілі світи будували,
Кожен рівень — як перемогу святкували.
У футболках Титанік всі дівчата ходили,
Погляди захоплені він хлопців ловили.
Пригали в ризиночки, заплітали косички,
Секрети ділили, як рідні сестрички.
По радіо — Скрябін, Тартак та Нірвана,
Нас окриляла радість, вона була несказанна.
Ми співали в голос, вчили напам'ять пісні,
В наших серцях лунали мелодії їх голосні.
Збирали колекцію Кіндер сюрприз,
Ділилися фігурками, шукали компроміс.
Від жуйок Турбо та Лав із наклейки збирали,
Рідкісні екземпляри ми довго шукали.
Кожен мав зошит — анкету для друзів,
Де все вирішувалось без жодних конфузів.
Були там вірші, пісні та трохи секретів,
Мрії та надії, мов з кращих сюжетів.
Юпі та Інвайт — просто додай води,
Ми пили без зупину, не знаючи біди.
Нам тоді здавалось, це все назавжди,
Літо нас кликало в невідомі світи.
Легенди з дворів, ігри до ночі,
Юнацькі розмови, секрети дівочі.
Гра "Кіс-Кіс-Мяу", перші поцілунки,
І мрії дитинства, що кличуть за лаштунки.
Зараз в час технологій хочемо сказати:
Дитинство дев'яностих, нам є що пригадати!
Минуле наше, дякуємо щиро,
За веселий сміх, за щастя і довіру.