Брату

Сьогодні, брате, ти від мене далеко,
Та минуле лунає крізь душу, мов ехо.
Світлини дитинства нагадують мені,
Як разом ділили ми радісні дні.

З тобою могли ми без слів говорити,
І в тиші безмежній всю душу відкрити.
Та клята війна нас розділила,
Забрала тепло, що колись так гріло.

Я сумую за тими часами,
Коли ми сміялись до сліз вечорами,
Наші жарти розуміли лиш ми,
Зігрівали нас і серед зими.

Ми вистоїмо, я вірю в нас, брате,
Дочекаємось, надолужимо втрати.
Ти моя гордість, опора, мій друг,
Підтримка у час, коли хаос навкруг.

Я вдячна, що ти у моєму житті,
Даєш мені силу і в темноті.
Хоч поряд нема тебе нині зі мною,
Душа моя завжди поруч з тобою.